Панічна атака
- Це болісний приступ тривоги і страху, який супроводжується тілесними симптомами. Лікарі частіше всього діагностують і позначають симптоми панічної атаки як «кардіоневроз», «ВСД (вегето-судинна дистонія)», «вегетативний криз», що значить, порушення вегетативної нервової системи. Іноді наявність панічних атак може сигналізувати про фобії, депресивні розлади, ендокринні захворювання, серцеві захворювання, соматоформні дисфункції, гормональні порушення, буває після прийняття якихось препаратів тощо, тому іноді важливе поєднання психологічної та медичної допомоги.

 Як проявляється панічна атака (ПА)?
В основному це приступ тривоги, страху і паніки, відчуття внутрішньої напруги, яке супроводжується декількома тілесними симптомами: серцебиття, пітливість, відчуття тремтіння, нестача повітря, ускладнене дихання, гіпервентиляція (бажання вдихнути якнайбільше повітря), дискомфорт в лівій частині грудної клітини, запаморочення, онеміння в руках та ногах і т.д. Світ може сприйматися як нереальний чи віддалений, власне тіло і відчуття можуть сприйматися притуплено чи спотворено, думки сплутані. Іноді присутній страх з’їхати з глузду або страх смерті.

 Причини панічних атак
Перший епізод панічних атак в основному може бути пояснений об’єктивними причинами: перевтома, тривалий стресовий стан, вживання психо-активних речовин, реальна небезпека, травматичні події і т.д. Якщо у людини була одна панічна атака, то це не значить, що вони будуть продовжуватись регулярно. Панічний розлад (регулярні панічні атаки) супроводжуються вторинними страхами (тривожним очікуванням ПА, спробою контролювати, униканням місць, де стається паніка).

Запускає ПА еволюційна психофізична реакція на небезпеку. При цьому відбувається викид адреналіну, активується симпатична нервова система, піднімається артеріальний тиск, починається гіпервентиляція та інші симптоми. При цьому фактична небезпека може бути, а може й не бути.
Іноді причиною є перегруз і мобілізація симпатичної нервової системи після надлишкового фізичного та психічного навантаження.
Іноді відбувається те, що називається відкладеною реакцією: небезпека давно пройшла і вже в безпечній обстановці тіло починає проживати страх і жахіття того, що відбулося.
Спочатку людина відчуває, що з тілом щось не так (наприклад, прискорено б’ється серце), потім йде перебільшена інтерпретація того, що відбувається, яка підсилює тривогу, а тривога, в свою чергу, посилює прояви тілесних симптомів.

Однією з основних психологічних причин ПА є спотворена інтерпретація тілесних відчуттів. Якщо вторинні страхи сильні, то ймовірність повторних панічних атак зростає. Може з’витися напруга, закритість, уникання активності і тих місць, де були складнощі у відчуттях, люди думають, що не зможуть отримати допомогу, якщо їм стане погано в публічному місці.
Жити звичайним життям, навчатися і працювати стає важче, коло спілкування звужується.
Об’єктивно пояснити свій стан буває не просто навіть близьким людям.
В суспільстві важкі стани нефізіологічного походження часто знецінюються і не приймаються до уваги.
В результаті людина опиняється в замкнутому колі тривоги: вона обмежує себе в стінах дому через страх панічного приступу, а дефіцит спілкування і активності приводить до пригніченості та посиленню страху.
Повністю перерахувати первинні причини ПА важко, так як у кожної людини унікально свій набір історій розвитку, подій, особистісних і спадкових факторів. Однієї з перерахованих причин не достатньо для розвитку панічного розладу, але сукупність факторів може до цього призвести.
При панічному розладі важливо знайти свого підходящого спеціаліста, з яким можна разом вивчити власну картографію страхів та тривоги, і подолати повторювані важкі стани.

Фактори схильності до ПА

Одним з важливих факторів є генетична схильність. Якщо в сім’ї хтось страждає тривожними чи депресивними розладами, то у родичів вірогідність розвитку ПА буде високою.

Жінки страждають ПА у два рази частіше, ніж чоловіки. У половини людей, що страждають панічним розладом він починається у віці до двадцяти чотирьох років. Часто панічний розлад супроводжують інші тривожні розлади, депресія або залежності. Вразливі до панічного розладу люди, які схильні до неприйняття та уникнення негативних емоцій, недостатньому розумінню своїх почуттів і емоцій.

Як відбувається робота психолога з ПА?

Основна частина роботи – це робота зі страхами. Раціональними (там, де є конкретна загроза життю та здоров’ю, соціальному статусу та фінансовому благополуччю) та ірраціональними (там де небезпека не реальна). Із ірраціональних страхів і з’являються різні фобії, незрозуміла тривога та паніка. Відбувається це через придушення реальних страхів і витіснення їх у несвідоме. Людина, в основному через те, що у неї недостатньо ресурсу і сил справитись, так би мовити пояснює собі, що страху немає.
Розуміння істинного страху втрачається і психіка вигадує хибну причину чого боятися: наприклад, того, що якщо я пройду біля багатоквартирного будинку, то він впаде на мене або страх павуків там, де їх практично немає, або страх висоти навіть на рівні першого поверху, страх темноти, смерті, відкритого та закритого простору і т.д. Часто люди, схильні до ПА, мають деяку чутливість, нездатність зрозуміти і назвати власні почуття, вони можуть ігнорувати сигнали тіла у вигляді симптомів і нездужань, а також мають бажання бути правильним, контролюючим, завжди сильним та ідеальним. Часто ПА – це єдиний спосіб організму дати сигнал, що щось у житті відбувається неправильне і не екологічне для самої людини, сигнал про виснаження внутрішніх ресурсів. Тобто сам симптом ПА може мати в собі безліч глибоких причин, яких не видно самій людині.  

Робота психолога складається у допомозі усвідомити раціональний страх, дати опори впоратися з ним. Показати психологічні захисти, протиріччя і стратегії уникання, які заважають досягнути усвідомлення. Допомогти виростити опори та ресурс, щоб була можливість пережити нестерпне. Навчити самоспостереженню і умінню бачити ситуації, що повтрюються.

Рекомендації тим, хто має схильність до ПА

- Під час ПА важливо знайти опору, яку можна відчути. Це може бути будь яка поверхня до якої може доторкнутися тіло: підлога, стіна, стіл. Руки можна зчепити в замок. Це дасть додаткове відчуття контролю.
 
- при відчутті приступу ПА можна робити самомасаж і розтирання пальців рук, шиї, плечей, вух. В залежності від стану можна розтирати досить сильно до появи легких дискомфортних відчуттів. Масаж допомагає зняти спазми кровоносних судин і повертає концентрацію уваги з думок до чутливості тіла.

- під час відчуття паніки можна дихати в долоні або в пакет. Рекомендується тому що під час страху дихання стає поверхневим і частим, відбувається гіпервентиляція легень, що в свою чергу може посилювати тілесні симптоми. Вдихаючи вуглекислий газ або зменшуючи кількість кисню, що поступає в легені, ми вирівнюємо самопочуття.

- відволікти себе рахуванням дихання (вдих на 4 рахунки і видих на 4 рахунки, 2 рахунки перерва, іноді рекомендують видих робити трохи довше на 4-5 рахунків), цокань годинника і будь-яким рахунком чого завгодно, будь-якими монотонними діями, концентрацією і без оціночною увагою на тому, що бачимо в реальності навколо себе.

- людям, схильним до ПА дуже корисні регулярні медитації, будь-які вправи на центроване ритмічне дихання, йога, яка супроводжується дихальними практиками.

- важливий здоровий спосіб життя, збалансоване харчування, уникання алкоголю, розклад дня, своєчасний і повноцінний сон, фізична активність і будь-який спорт.

- також необхідна підтримка оточення і створення підтримуючих відносин всередині сім’ї. Нажаль, часто буває, що найближчі родичі, друзі і члени сім’ї не знають, що у близької людини стаються напади ПА. Важливо не залишатися в ізоляції і самотності і мати тих, до кого завжди можна звернутися за допомогою.

- рекомендується відвідування психолога, для розуміння і усвідомлення своїх внутрішніх психологічних стереотипів, і отримання регулярної підтримки у всіх позитивних змінах.

- можливо потрібна консультація психоневролога або інших медичних спеціалістів.

Чому при ПА неможливо знепритомніти?

Один іх сильних страхів при приступах ПА – це страх втратити свідомість. Насправді це малоймовірно. При знепритомленні відбувається зниження тонусу: падає тиск і обм’якає тіло. При ПА відбувається активізація всіх систем організму, включається стародавній механізм «бий-біжи», так наче за нами біжить розлючений звір і нам треба від нього врятуватися. При цьому прискорюється серцебиття і підвищується тиск, може відчуватися запаморочення в голові і відчуватися легкий переднепритомний стан. Тобто організм занадто активізується. Треба розуміти, що в цей момент дуже важливо знизити внутрішнє відчуття катастрофи, що при ПА людина не помре, не знепритомніє і не збожеволіє.

Гарантувати, що ПА ніколи не повториться не можна, але можна навчитись правильно відноситись до свого стану. При вмінні впоратися з вторинними страхами, вмінні бути чуйним і дбайливим до себе, підвищенні якості життя, розуміння і реалізації своїх потреб, панічні атаки поступово зникають, тому що не підкріплюються і стають нефункціональним механізмом.